Наталка Карпа, VAHA - Я так далеко далеко що навіть заплуталась де я

Я так далеко далеко далеко що навіть заплуталась де я
І ніби лелека лелека лелека яку скрізь тумани несе
Без тебе день ніби ніч день ніби ніч порожні міста
І серед тисяч облич тисяч облич знайду твої вуста

Я тобі напишу і зітру в мить
Так і мій телефон від тебе мовчить
Одинокі та байдужі майже на грані
Де кожен своє серце перетворив на камінь

Скажи чому такі ми діти
Ну куди таких подіти
Може досить терпіти
в колі віскі топити
Під ранок вириваючи із рамок
Всю пам’ять на фото як уламок