MOLODI - Живу наполовину

кожний раз коли згадую про нас
у грудях коїться щось дивне водночас
і тінь давніх образ і те чого не вистачає сильно
твоїх слів, твоїх рук на моїх плечах
твого погляду з зали коли на сцені я
і тепла, яке завжди було в твоїх очах
тепер бачимось у снах

Я б хотів щоб часу багато
Було в нас а стало занадто
Пусто в серці моєму без тебе
Ніби я живу наполовину
Я б хотів тебе обійняти
Я б хотів найкращим для тебе стати
бачу твоє серце в сузірʼях
сподіваюсь, ми побачимось у мріях
ти і я у мріях

темні дні і зливи у мені
і не допоможуть закриті вікна
відстані вже тільки в голові
а в кінці шляху лиш тільки відчай

і тепер в моєму серці прірва
і думки важкі, як каміння
просто я сумую так сильно сумую