Светлана Лобода - Ментор

LOBODA - Mentor

Кудись як потяг несе
Водночас добре і зле
Ми взагалі не про це
Але обидва на межі
Забуваю досвітла де і хто я
Ти робив на досвіді я навмання
Ставить нові досліди доля моя

Все може в кінці кінців розпастись як каміці
Тримай мене у руці немов надію останню
А навколо люди як пісні без нот
І блукають всюди в мільйонах турбот
Якщо не твоє зміни ти цей борт