Вишебаба - Замість сповіді

Vyshebaba - Замість сповіді

Отче я лише людина як і ти
Віру втратив і не буду прикидатись
Я досяг такого рівня самоти
Що сповідуватись певно вже не здатен

Не готуйся відпускати без гріхів
Моя совість не відгукується більше
Від загиблих відганяючи птахів
Не молитви я зачитував а вірші

Хай не посланцю від бога без образ
Капелане я кажу тобі як брату
Як же хочеться пожити інший раз
Як же інколи не хочеться вмирати

Не прийми за малодушність чи за страх
Яздебільшого до смерті став байдужий
Та побачиш тих лелек на димарях
Випадковий відблиск неба у калюжі

Як рікою йде туман, мов паротяг
і подумаєш, що можна б ще пожити
Хоч яке просте чи то складне життя
Після місяців над прірвою у житі

Я люблю це буботіння молитов
Отче почитай їх доки буду спати
Дай мені благословення на любов
Обіцяй що ми ще зможемо кохати