badactress - вірити в людей

Світ чорно-білий а мені все фіолетово
Поки мій коханий докурює сигарету
Я ніколи не одна в пошуках самобутності
Треба досягнути дна, аби відштовхнутися

Ти не йо-йо, тоді чому себе накручуєш
Захищаєш свою шкуру весь обріс колючками
Кусаєш перехожих як собака вулична
І не хочеш визнавати те що неминуче

Не довіряти нікому, ні це не мій стиль
Спати нервово з відкритим оком це не мій стиль
Ти так певен, що навколо повно мудаків злих
Так не будь одним з них, одним з них
Кожен сам собі кує свою долю це база, грунт
Але молотом з тривоги і болю не зкуєш суть, ага
Життя прожити це не поле перейти
Але що посадити в своєму полі вирішуєш ти